Порадник для батьків

 «Чому важливо навчити дитину дякувати» 

(Освіта для сталого розвитку)

    Вдячність – це те почуття, яке людина вчиться переживати із дитинства , це обов'язкова якість свідомої людини. Вдячність відкриває доступ людині до великої кількості всього того, що її оточує, допомагає пізнати добро у своєму житті. Вдячна дитина відчуває більш глибокий зв'язок з батьками.

 У результаті, якщо вона може зрозуміти, що багато людей докладають достатньо зусиль заради її ж блага, її життя поліпшується. Відчуйте самі й донесіть до дітей, що вдячність має потужну енергетичну силу і для того, хто дякує, і для того, кому дякують. На жаль, діти часто зростають в оточенні людей, які постійно на щось скаржаться. Справедливо зазначити, що й справді, не все так добре в «нашому королівстві». Утім, відсутність у житті вдячності як ставлення, дії, звички поступово стушовує його кольори — усе стає одноманітним, сіро-чорним. Адже людина не задоволена всім, що відбувається довкола. Скільки цікавих подій не трапилося б у житті, їй цього замало, аби по-справжньому радіти.Ми маємо навчитися самі й навчити дітей помічати добро, яке люди щодня приносять у наше життя, і дякувати за нього. І не важливо, що це — усмішка, послуга, подарунок, підтримка, допомога тощо. Людина, яка спрямовує свою увагу на позитивні сторони життя, менш схильна до стресів і ефективніше знаходить вихід із різних ситуацій. Окрім того, вона виносить із цих ситуацій життєві уроки як ресурс для розвитку.

   Усмішку, допомогу, підтримку діти зазвичай сприймають як належне. Тоді як насправді це — прояви доброзичливості, привітності. Слід навчити дітей помічати такі речі. Адже це шлях до формування позитивного мислення, виховання вдячності як особистісної якості. Покажімо дітям, що є багато способів подякувати — слова, добрі справи, подарунки, особливе ставлення. Дітям  потрібно розповідати, що дякувати потрібно  усім, хто тобі допомагає й підтримує тебе, і ти завжди зможеш розраховувати на допомогу, якщо вона знадобиться ; пояснювати, у яких ситуаціях і як потрібно дякувати.

Вдячність можна виражати  різними  способами — словами, обіймами, рукостисканням тощо.

    Навчити дитину дякувати можна тільки на власному прикладі. Діти схильні наслідувати те, що бачать удома. Не забувайте дякувати дітям за допомогу, чоловіку або дружині за смачну вечерю, , продавцю за доброзичливість. Не соромтеся дякувати дітям  і помічайте будь-які дрібниці з боку малюка. Сам позбирав в корзину іграшки без нагадування,або нагодував папужку,розклав тарілки на стіл , приніс вам серветку  . Прямо зараз знайдіть, за що ви можете сказати спасибі своєму синові або доньці. Ви помітите, як змінюється ваша дитина, як йому самому захочеться робити більше добрих справ. А незабаром вона  почне цінувати все, що робите для нього ви. Саме на це спрямовує одна із тем курсу  «Дошкільнятам освіта для сталого розвитку» Дитина повинна навчитися просити про допомогу, коли їй  це необхідно і подякувати за неї.  Коли дітей заохочують усвідомлювати радість і щедроти життя, вони стають більш вдячними так само, як і дорослі.

      Можна  вдома придумувати з малюками різні ігри та корисно проводити час :

 1)«Моє сердечко»

       Виріжте з картону декілька сердечок і напишіть на кожному  слова подяки , задаючи запитання малюку. Наприклад : «За що і кому ти б сказав спасибі?»,«З ким ти товаришував сьогодні і провів чудово день?»

«Кому ти хочеш подарувати це сердечко?»

     2) «Добрі справи»

        Час від часу влаштовуйте з дітьми день добрих справ, коли ви         будете допомагати іншим людям. Можна разом з малюками нагодувати пташок або безпритульних  тварин, підмести сходовий майданчик або  допомогти літній людині у магазині . Якщо ви вирішили віддати старі речі в дитячий будинок або старі іграшки у менш забезпечену сім'ю, зробіть це разом із дитиною.  

    3) «Сюрприз»

         Показуйте дитині, як добре  ділитися з іншими. Це можуть бути речі, солодощі, зроблені своїми руками подарунки, компліменти. Збираєтеся в гості до бабусі - запропонуйте дитині заздалегідь намалювати для неї листівку або приготувати подарунок. Малюка пригостили цукеркою? Запропонуйте пригостити половинкою сестру чи брата.

    4) «Чудові хвилини мого життя»

     Важливо помічати життєві дрібниці. Сьогодні  світить сонечко . Ми йому скажемо спасибі , що ми можемо піти гуляти. Дякуємо курочці, що вона нам знесла яєчко. Дякую другові, що дав покататися на велосипеді, або погратися своєю іграшкою.

     5) «Сімейна традиція»

    Заведіть у родині традицію щодня за щось дякувати одне одному. Нехай малюк теж знайде щось, за що він вдячний. Так він ще раз насолодиться приємним моментом. До того ж, прояв вдячності піднімає настрій.

     6) «Спасибі цьому дню»

      Візьміть за правило в кінці кожного дня, перед сном, згадувати разом з дитиною приємні моменти, за які вона  може комусь  подякувати. Тато купив нову іграшку , бабуся спекла пиріг  , чудово виступив на святі в дитячому  садочку і т. д. Це можуть бути різні події, враження.

    7) «Фотоальбом приємних спогадів»

      Вклеювати в альбом різні фотографії (відпочинок на річці  ; в гостях у бабусі ; день народження у друга; виготовлення поробок і т.д. ) і написати під ними «Кому я був вдячний», «За що мені дякували»

      8) Книги, казки, вірші, пісеньки. 

Зараз вибір літератури дуже великий, і є можливість підібрати те джерело, яке сподобається саме вашій дитині. Віршик чи пісенька по дорозі в дитячий сад, казка на ніч - це ненав'язливі і цікаві форми.

       9) Всесвітній день "Дякую"

  Часто в повсякденному житті сенс слів затирається, «змальовується», ми вимовляємо їх механічно і вже не дуже розуміємо, що ж саме ми говоримо і що під цим мається на увазі. Всесвітній день "Дякую", що відзначається 11 січня - хороший привід задуматися про це і сказати усвідомлене «Дякую» всім, хто його заслуговує.

    Вчити говорити спасибі просто, але неможливо змусити дітей відчувати себе вдячними. Зате можна сформувати в дитини  здатність аналізувати і цінувати! Завдяки цьому батьки не тільки зроблять їх щасливими, але і забезпечать собі повагу і гідну старість. Пам’ятайте, що доля дитини в першу чергу залежить від вас. Зробіть правильне вкладення в її розвиток і будьте впевнені, що в майбутньому вона буде вам дуже вдячна.

                            І  пам’ятайте « Дякувати — приємно!»

«Я дякую»

Я дякую за те, що настав ранок.

Я дякую мамі за смачний сніданок.

За те, що я народився!
За те, що я живу!
За те, що разом з татом

І з своїм старшим братом

Гуляємо по доріжці,

І втомилися наші ніжки.

Я дякую бабусі за прочитану казку,

А дідусеві за корисні підказки.

Я дякую другові, що мав змогу

Надати мені вчасно допомогу.

Я дякую сонечку за тепло,

Всім людям дякую за добро.

Дякую квіточці, що цвіте,

Дякую травичці, що росте.

Дякую пташці, що в саду співає

І весело нас розвеселяє.

Я дякувати буду щодня,

І яскравішим стане моє життя.

Казка про Назарчика , 

який  навчився ділитися іграшками і  говорити «Дякую»

   Жив –був хлопчик Назарчик.  Всі його дуже любили: мама, тато, бабусі, дідусі .А Назарчик , як і всі маленькі діти, найбільше любив  гратися іграшками. Їх у нього  було дуже багато: м’ячики ,кубики, машинки ,м’які білочки і зайчики, собачки і ведмедики, кішечки і конячки, навіть були і ляльки.  А ще багато книжок, альбом для малювання, конструктор, пазли. Назарчик грався   цілий день .Щодня батьки купували йому якусь нову іграшку. Спочатку хлопчик був  зовсім маленьким , а потім ріс-ріс  і підріс. Та так підріс , що можна тепер йому  було в садок йти з дітками гратися. Мама і тато так зраділи, що Назарчик вже великий.

Наступного дня хлопчик вперше в садок пішов, і так йому  там сподобалося, що навіть йти додому не хотів. Грав  з іграшками, їв смачну кашу. Діти в садочку пригощали Назарчика печивом, цукерками, ділилися з ним  іграшками. Та ніколи нікому Назарчик не говорив чарівного слова «Дякую». «Навіщо говорити «дякую», коли мене всі люблять, купляють мені все ,чого забажаю»,- думав хлопчик.

  Одного разу мама йому  поклала в рюкзачок його  улюблені ігращки , щоб Назарчик  грався   ними з дітками в садочку.Та де там, він навіть не відкривав рюкзачок. «Це мої іграшки, і ніхто ними ,окрім мене, не повинен гратися »,-думав Назар. Він  присів на лавочку і засумував . Діти в садочку весело і приємно проводили час .Вихователька намагалася залучити хлопчика до ігор з дітками, та Назар вперто не хотів.

  І  раптом хлопчик відчув  , що хтось стоїть поруч з ним. Це було дуже маленька істота, зростом як яблучко .

– Ти хто? – запитав Назарчик.
– Я –Впертулька , – відповіла істота.
– А звідки ти взялася? Щось я тебе раніше не бачив , – поцікавився хлопчик .
– Ти й не міг   мене раніше бачити. Я приходжу тільки до тих, хто ображається ,хто жадібний, хто не вміє говорити «чарівні слова» – пояснила Впертулька .

– Тому я до тебе і прийшла. І тепер я буду дружити з тобою. А ти будеш робити те, що я скажу. Добре?
– Добре, – відповів хлопчик і запитав : – А що треба робити?
– По-перше, не дружи більше ні з ким.

-Іграшками не ділися.

-Чарівні слова ніколи не говори.

   Хлопчик сидів з Впертулькою на лавочці ,не посміхався,  і навіть зробився непривітним і  злим. Відвернувся Назарчик від   Впертульки і подивився в інший бік. І стало йому так сумно: його друзі бігають, грають всі разом, а він тут з цією Впертулькою один!

    Аж раптом заплакав дуже сильно хлопчик Анрійко.У нього зламалася його улюблена іграшка-машинка. Назарчик підбіг до Андрійка і почав його втішати. «Не плач, подивися, скільки в мене в рюкзачку машинок. Давай разом гратися !»,-сказав він. «Щиро дякую»,-відповів Андрійко. Назарчикові стало так приємно, що він аж захотів обняти Андрійка. «Таке простеньке слово «Дякую»,

а  як від нього стає приємно. Цікаво, коли я почну говорити «дякую», як люди до мене будуть ставитися?»,-подумав Назарчик.

    Так з’явився у нього друг   Андрійко , такий веселий хлопчисько з кучериками. Цілими днями вони разом грали .Назар  сідав на одному кінці кімнати і штовхав Андрійкові велику вантажівку. Андрійко ловив  її, навантажувала в кузов кубики і відправляв  до Назара, а він будував велику вежу. Весело їм було разом. Навіть засинати було не нудно, бо ліжечка стояли поряд, і вони разом закривали очі і спали.

  З тих пір Назарчик навчився всім дякувати за подарунки, добрі вчинки, приємні слова. «А де ж поділася Впертулька???Мабуть образилася і зникла, бо в мене з’явилося багато друзів»,-радів хлопчик.

9 фраз, які варто говорити своїм дітям кожен день

БАНОЧКА ЩАСТЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ

Оптимістичний настрій допомагає дітям рости більш здоровими і стати творчими, позитивними і незалежними в майбутньому. У всіх нас бувають важкі часи, які можуть тривати дні, тижні або навіть місяці.

Пережити такі періоди людям допомагає позитивне мислення, ефекти якого науково підтверджені. Психологи, використовуючи дані досліджень, встановили, що налаштування на успіх в конкретній справі може сприяти підвищенню імунітету до деяких інфекційних захворювань.
У випадку з дітьми відбувається те ж саме.

Як формувати позитивне мислення у дітей?

Пропоную Вашій увазі чудову методику, розроблену іспанськими психологами.

Що треба зробити
Для початку вибираєте велику і красиву скляну банку. Вона і буде банкою щастя. Ви можете підписати її за допомогою маркера або приклеїти на неї красиву картинку.
Банку треба розмістити на видному місці в будинку.
Щодня батьки і діти повинні описати те, що найкраще трапилося з кожним з них протягом дня. Це можуть бути зовсім прості речі, наприклад, добре слово, посмішка або речі значно більші – іспит, який зданий краще, ніж очікувалося.

При написанні записки інформація, що міститься в ній, відкладається в мозку, навіть якщо ми цього і не усвідомлюємо.
Записку складають і відправляють в банку.
 Коли банка буде заповнена, записки виймаються і читаються вголос.

Що дає застосування такої методики

• Дитина навчиться думати про хороші речі, які трапляються з нею протягом дня.
• Вона буде цінувати навіть незначні позитивні речі, які можуть бути непоміченими іншими людьми.
• Дитина зможе відрізняти невеликі проблеми від дійсно істотних.
• Дитина навчиться бути вдячною.
• Все це поліпшить спілкування і атмосферу в цілому в сім’ї.

Навчання вдома: практичні поради для вчителів від психологині Світлани Ройз

Як обрати професію до душі

Закінчуєш навчання у школі та серйозно замислюєшся про своє покликання у житті? 

Будь-яка робота має приносити задоволення, і не лише матеріальне, але й духовне. 

Ти ж не хочеш усе життя нудьгувати по вісім годин щодня?

 Саме тому пройди цікавий тест на профорієнтацію .

 Він допоможе Тобі краще пізнати себе та зробити правильний вибір професії.

То як, почнемо?

1. Як на мене, контролювати інших людей та вести облік — нудне заняття.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

2. Я краще буду займатися фінансовими операціями, аніж виступати на сцені.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

3. Ніколи точно не розраховую час, який витрачаю на дорогу до школи. Для мене це здається неможливим.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

4. Ризик — моє друге «Я».

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

5. Терпіти не можу безладу.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

6. Охоче проведу вільний час за книжкою про досягнення в сфері науки.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

7. Мої записи зазвичай не надто добре структуровані та організовані.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

8. Я завжди відкладаю частину грошей на потім, не витрачаючи все й одразу.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

9. У мене на робочому столі скоріше безлад, аніж бездоганний порядок.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

10. Люблю виконувати завдання згідно інструкції, або за чітко вказаним алгоритмом.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

11. Якби я був колекціонером, то зберігав би все упорядковано: в папках, шухлядах, на поличках тощо.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

12. Я дратуюсь, коли потрібно навести лад у кімнаті, впорядкувати, або систематизувати щось.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

13. Люблю працювати за комп’ютером — набирати й оформляти тексти, робити розрахунки.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

14. Перш ніж взятися до роботи, я детально продумаю свої дії.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

15. Вважаю, що черпати інформацію з таблиць та графіків — зручно та швидко.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

16. Я в захваті від ігор, де можна розрахувати шанси на перемогу і зробити обережний, але точний хід.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

17. Вивчаючи іноземну мову, потрібно почати з граматики, а не отримувати розмовний досвід без знання граматичних основ.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

18. Я завжди прагну всебічно вивчити проблему, з якою стикаюся (пошукати інформацію в мережі, прочитати необхідну літературу, проконсультуватися зі спеціалістами).

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

19. Коли я пишу листа, мені важливіше:

1. Логічність викладу тексту.
2. Важко відповісти.
3. Образність викладу.

20. Я маю щоденник, в якому планую свої справи на кілька діб уперед.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

21. Я не пропускаю нагоди подивитися випуск політичних та економічних новин.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

22. Я хотів би, що моя професія…

1. Щоразу дарувала мені нову порцію адреналіну.
2. Важко відповісти.
3. Занурювала мене в стан спокою і давала відчуття захищеності.

23. Я виконую роботу в останній момент.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

24. Покористувавшись книгою, я завжди ставлю її на місце.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

25. Лягаючи в ліжко, я напевне знаю, чим займатимусь наступного дня.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

26. У своїх діях і словах керуюсь принципом «Сім раз відміряй, один — відріж».

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

27. Якщо мене чекає відповідальна справа, я неодмінно складу план її виконання.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

28. Після довгих посиденьок з друзями я мию посуд вже вранці.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

29. Я відповідально ставлюсь до свого здоров’я.

1. Так.
2. Важко відповісти.
3. Ні.

30. Якщо в мене щось не виходить, я…

1. Терпляче шукаю рішення.
2. Важко відповісти.
3. Дратуюся і злюся.

Підрахуй бали, скориставшись таблицею

Від 49 до 60 балів

Ти прагнеш бути бездоганним у всьому, чого вимагаєш і від оточуючих. Оскільки Тебе цікавлять різноманітні знакові системи (цифри, коди, природні та штучні мови), Ти напевне зможеш знайти себе в професіях, пов’язаних з діловодством, створенням документів, аналізом та перетворенням текстів. Коректор, технічний редактор, нотаріус, секретар — ось ті спеціальності, які Тобі з легкістю вдасться освоїти у вузі. Також Ти можеш стати незамінним співробітником бухгалтерії, відмінним економістом, демографом, чудовим програмістом, картографом або математиком.

Тебе часто захоплює те, що іншим здається нудним та одноманітним. Креслярська справа, робота з паперами, літерами та розрахунками, упорядкування, контроль і аналіз — заняття, в яких Тобі не буде рівних серед колег. Часто люди Твого типу — прекрасні бізнесмени та керівники. Однак Тобі пора вчитися розслаблятися, постійне самовдосконалення виснажує та не дає відчути всі радощі життя.

Від 37 до 48 балів

Люди Твого типу уважні та зібрані. Зазвичай їм підходять професії, які вимагають чудової пам’яті, точних розрахунків, досконалого знання документації та законів. Юрист, митний декларатор, статистик, кресляр, економіст та спеціаліст з комп’ютерних технологій — професії, в яких Ти можеш досягти неабияких успіхів. Проте, пам’ятай, що відповідні їм сфери діяльності вимагають посидючості, зосередженості та здатності абстрактно мислити. Зверни увагу й на професії першого блоку (від 49 до 60 балів), проте в Твоєму випадку робота зі знаковими системами може бути лише частиною іншої, основної професії (приміром, інтенсивне використання іноземних мов, ведення документації, розрахунки — у роботі фінансиста, менеджера та журналіста).

Від 25 до 36 балів

Інтерес до знакових систем у Тебе мало виражений. Проте Ти здатен оперативно і старанно виконувати свої обов’язки. До того ж, дисципліна та вимогливість до себе допоможуть Тобі підкорити будь-яку вершину, було б бажання. Гнучкість та швидкість прийняття рішень сприяють досягненню якнайкращого результату. Тобі підійде робота геолога, меліоратора, еколога, інженера, гідролога, конструктора, вченого. А ще варто подумати про професію ветеринара або агронома. Знакові системи дещо «сухуваті» для Тебе. Тому, обираючи професію, орієнтуйся на власні захоплення та інтереси.

Від 13 до 25 балів

Документи, знаки та розрахунки Тебе точно не цікавлять. Люди Твого типу бездоганні імпровізатори, вміють активно діяти і швидко прийняти рішення, нестандартні і непередбачувані, що характерно для представників творчих професій. Реклама, дизайн, журналістика і психологія — сфери, що в яких Ти почуватимешся мов риба в воді. А ще з Тебе може вийти бездоганний вчитель , продюсер або вихователь.

Від 0 до 12 балів

Такій нестандартній особистості як Ти просто необхідно розвивати силу волі, витримку та дисциплінованість, адже при влаштуванні на роботу Тобі частенько кортітиме робити те, що «хочеться», а не те, чого вимагає керівництво. Робота, що передбачає жорстке виконання плану і дотримання термінів, Тобі навряд чи підійде. Професії художника, фотографа, артиста, скульптора чи поета — з Твоєї категорії. Подумай також і про спеціальність дизайнера, режисера, актора або диригента.