Психологічна допомога під час війни

 

Шановні батьки, учні , вчителі!
 Психологічну підтримку та зворотній зв'язок
можете отримати через електронну пошту практичного психолога 

Процик Марія Петрівна

mariya72protsik@gmail.com


Добрий день шановні учні, батьки, учителі!

Ми зараз живемо у надзвичайно складний час – період війни. Кожен з нас відчуває страх, тривогу, невизначеність. Тому зараз кожен із нас є опорою для іншого. Особливо вразливою категорією є діти. Кожна вікова категорія має свої психологічні особливості.

Пропоную до вашої уваги декілька порад психолога

Учні початкових класів можуть частково розуміти, що відбувається, але часто по-своєму інтерпретують події.

Їм потрібні факти і пояснення. І відчуття безпеки.

Корисні техніки й приклади тверджень

«У нашій країні війна. Може бути страшно й небезпечно, але ми робимо все, щоб убезпечити себе. Ми багато не знаємо, якщо маєш запитання, я спробую на них відповісти».

Шукайте можливостей, щоб дитина зайнялася звичними справами – погралася або поробила шкільні завдання.

Обмежити доступ до телебачення, дорослих розмов і радіо – найважливіше в цьому віці, бо вони лише частково розуміють події. Понад усе діти відстежують наші реакції.

      Особливо часто останніми днями ми чуємо звуки сирени. Вона має певний вплив на наш психоемоційний стан.

"Як пояснити дитині значення сирени?" Сподіваюсь, що казка "Про сирену" стане вам в пригоді. І ваша дитина, переглянувши цю казку, зможе засвоїти значення тривожної сирени, та як діяти в такій ситуації!

Бережіть себе та своїх рідних!

З любов’ю до вас Марія Петрівна!






З’явився мультфільм, 

який пояснює дітям, чому почалася війна


Компанії 1+1 Media й Film.UA створили мультфільм для дітей про Миколу та Івана, який пояснює дітям, чому почалася війна й чому Росія — агресор.

За сюжетом, у мультфільмі є двоє друзів-сусідів – Микола (Україна) та Іван (РФ). Утім, Іван значно більший від Миколи, до того ж постійно відбирає в Миколи іграшки, ображає та розповідає неправду його друзям. Зрештою, за допомогою метафори дітям пояснюють, як взаємини між хлопчиками стосуються Росії та України.





Коротка пам’ятка для вчителів,

 які працюють із дітьми під час війни.

 9 правил від Світлани Ройз

  1. Турбуємось про себе і намагаємось не починати роботу без ресурсу. Якщо нам не вистачить сил витримати погляд дитини, наповнений болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та безпорадності.
  2. Наше завдання – створити безпечний простір, у якому б дитина відчула близькість – “я з тобою”. Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.
  3. Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на почуття та емоції, починати роботу можна буде лише у співпраці з психологом.  Цю роботу можна буде проводити лише після фази стабілізації – зміцнення та відчуття безпеки.
  4. Не можна використовувати в іграх чи під час занять метафори, образи літаків тощо. Це може травмувати дітей, які були під обстрілами. У роботі спираємося на метафори та образи дому, землі, веселки, води.

Навіть образ неба зараз не даватиме дітям стійкості – для багатьох це джерело небезпеки. Будь ласка, зважайте на це, плануючи свої зустрічі з учнями.

  1. Якщо в роботі плануєте створювати щось із частин, наприклад кубиків, пам’ятайте: якщо деталі руйнуватимуться, це може нагадувати дітям зруйнований будинок. Діти самі можуть обрати таку гру – тоді для них це буде помічне. До того ж будьте уважні до звуків, що використовуються в супроводі.
  2. Не пропонуйте дітям жодних образів воєнної техніки. Приймається лише той варіант, коли вони самі хочуть намалювати, виліпити чи обговорити це. Натомість працюйте над образами сили та стійкості й частіше просіть дитину намалювати, зобразити те, що є її силою.
  3. Пам’ятайте, що ми проводимо зустрічі для того, щоби дати дітям стабільність у теперішній реальності, відволікати їх і розважати цікавими фактами, захопливими розповідями. Війну, танки, вибухи вони бачать у новинах. Вони чують про це від батьків, рідних і близьких.

Уявіть, що ви працюєте з дитиною з Харкова, яка сидить у бомбосховищі. Усі розмови про війну для неї зараз – додаткове травмування. Будь ласка, зважайте на це.

  1. Для дитини, яка пережила втрату, втратила близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слова на кшталт “час лікує”, “у всьому є й хороший бік”, “подивися, який тут є хороший варіант для тебе”. Ці слова некоректні та неетичні.

Дітям важливо почути: “Те, що ти пережив – жахлива трагедія, це жахливо й так шкода, що тобі довелося через це пройти. Я захоплююсь твоїми мужністю та силою. Попри таке горе, ти справляєшся, як справжній герой. Я дуже хочу тебе обійняти та захистити”.

  1. Якщо дитина починає говорити, що б вона не говорила, ми її слухаємо й не перебиваємо! Киваємо, підтримуємо й наприкінці робимо акцент на тому, що навіть слухати – це дуже важко. Далі можна сказати: “Але я бачу, який ти сильний і як ти справляєшся”. Проте не давайте порад, поки вас не попросили про це.

Підготовка тексту до публікації – Марія Марковська

Релаксаційні вправи для молодших школярів






Техніки самодопомоги.

Робота зі Страхом.

Зі страхом важливо і потрібно справлятися, тому що будь-який страх несвідомо притягує до життя події, які допоможуть йому реалізуватися.
Для первинного опрацювання страху можна використовувати кілька технік:

1. Візуалізація за допомогою малювання.

🔹 Беремо аркуш, ручку, олівець, або будь-який предмет, який пише.
🔹 Уявіть свій страх: як виглядає? Якого він кольору? Яку вона має форму? Відчуйте його та намалюйте. Зобразіть так, як ви відчуваєте, у всіх деталях.
🔹 Поговоріть подумки з ним: подякуйте йому за те, що прийшов у Ваше життя, щоб захистити Вас. Скажіть йому, що він впорався зі своїм завданням, і тепер Ви його готові відпустити. Уявіть собі, що він Вам відповідає. Ми можете побути в діалозі зі страхом і якщо він не поспішає йти, поставити йому кілька питань, чому він ще тут і що потрібно зробити для того, щоб він був готовий покинути Вас. Слухайте свій внутрішній голос, не думайте про відповіді. Правильним буде те, що перше спадає на думку.
Коли будете готові розлучитися з ним, спаліть або порвіть малюнок, і в цей момент попрощайтеся і відчуйте, як іде ваш страх.
🔹 Наступним кроком буде візуалізація нового почуття та стану. Відчуйте, який стан ви хотіли б відчувати замість страху, намалюйте це новий образ. Поставте малюнок на видному місці або носіть із собою, як нагадування про новий стан, який наповнює Вас.

2. Медитація.

Ідеально підходить для тих, хто не має можливості малювати або тих, хто практикує медитації (а якщо не практикував, саме час почати).

🔹 Увімкніть музику високих вібрацій (є в YouTube маса варіантів), можна і без музики, але буде складніше занурюватися в медитативний стан.
🔹 Закрийте очі, зробіть 3-5 глибоких вдихів, розслабтеся та максимально відключіть мозок. - Відчуйте, де у вашому тілі живе страх, який він, як виглядає.
🔹 Виведіть його перед собою, подумки витісніть/виштовхніть його з себе, так, щоб він опинився перед Вами весь, без залишку.
🔹 Уявіть кохану людину, відчуйте, де у вашому тілі живе це почуття кохання, якого воно кольору, який у нього запах, які відчуття він у Вас викликає.
🔹 Подумки спрямуйте свою любов на страх, що перебуває перед вами, і розчиняйте його своєю любов'ю, поки він не зникне повністю або не придбає новий образ, який у вас буде викликати позитивні емоції.
🔹 Наповнюємо страх любов'ю, до моменту, поки не відчуєте в собі стан спокою, наповненості позитивом і любов'ю.
🔹 Затисніть кулачки та зафіксуйтеся у цьому стані. Запам'ятайте його. У моменти, коли наближатиметься страх, ви завжди можете заплющити очі, затиснути кулачки і згадати цей стан.
🔹 Подякуйте собі за виконану роботу і розплющуйте очі.




Поради:

🟡Намагайтеся залишатися якомога позитивнішим. Діти сприймають те, що відбувається, виходячи з вашої поведінки. Вам не потрібно завжди залишатися "сильним"; ви й так робите все, що можете. Займайтеся самодопомогою, самоспівчуттям та висловлюйте позитивні емоції.
🟡Обіймайте своїх дітей, якщо вони хочуть, і дозволяйте їм “притиснутися” до ваших колін.
🟡Співайте разом дитячі пісні. Це створює відчуття безпеки.
🟡Уникайте відкритих конфліктів та конфронтації серед друзів та членів сім'ї.
🟡Приймайте те, що відчуває ваша дитина, які б емоції вона не виявляла.
🟡Чим більше ви отримаєте підтримки від інших, тим краще ви зможете допомогти
своїм дітям.
🟡Якщо ви вірите в Бога або якщо ви є духовною людиною, помоліться разом з вашою
дитиною.
🟡Не заохочуйте у своїх дітях почуття гніву або помсти. Це лише посилить тривожність вашої дитини.
🟡Щодо підлітків, дотримуйтесь рівноваги між можливістю звернення до них як до дорослих (говорити правду, ділитися з ними своїми думками, покладати відповідальність), і можливістю звернутися до вас за підтримкою.


Способи зниження стресу:

Дихальні вправи:

_ Запах квітів: Скажіть дитині, щоб вона собі уявила, що вона нюхає квітку,
глибоко вдихаючи через ніс і видихаючи через рот. Також можна подумки
уявити собі квітку.
_ Маленький зайчик: Як зайчик у саду, запропонуйте дитині зробити три швидкі
вдихи через ніс і один довгий видих через рот.
_ М'яч для зниження стресу: Зробіть свій власний м'яч для зниження стресу,
наповнивши тканину, пластикові пакети або повітряні кулі сухим просом або рисом). Стисніть м'яч, коли відчуєте стрес, щоб зняти м'язову напругу.

Вправи на позитивну уяву:

_ Намагайтеся разом уявити безпечний простір, який би він не був. Нехай ваша
дитина скаже, що вона бачить і відчуває у цьому місці.
_ Нагадайте дитині про позитивний минулий досвід, сім'ю та друзів.
За можливістю:
✔️Намагайтеся задовольнити основні потреби (їжа, воду, одяг, підгузки, туалет).
✔️Спробуйте встановити порядок дня. Щоденний розпорядок забезпечує стабільність та впевненість у тому, що хоча б щось постійне і під контролем.
✔️Уникайте показувати дітям графічні або звукові подробиці: у реальному житті, по телевізору, по радіо або по телефону.
✔️Намагайтеся не налаштовувати дитину на певні почуття. Деякі можуть бути дуже
стриманими і тихими під час нападів, інші можуть гніватися. Визнавайте та приймайте їх почуття.

Рекомендації щодо тілесної безпеки:

• Покажіть дитині, як потрібно вкриватися, якщо поруч відбувається вибух: ляжте на живіт, закрийте вуха і злегка відкрийте рот.
• Якщо бомбосховища немає, краще знаходитись біля сходів будівлі та триматися подалі від вікон.
• Нагадайте дитині, щоб вона не чіпала незнайомі предмети або руїни після вибуху, щоб уникнути контакту з вибухівкою.
• Потренуйтеся разом з дитиною: Що робити, коли відбувається активне бомбардування? Що робити після? Якщо є бомбосховища, тренуйтеся як добігти до бомбосховища. Створивши звичну реакцію у разі бомбардування, можна значно зменшити стрес і дати вашій дитині деяке відчуття контролю.
• Заведіть сумку на випадок, якщо потрібно терміново бігти з основними речами, які ви можете взяти з собою, коли будете рухатися в бомбосховище або підвал. Покладіть у сумку кілька невеликих іграшок, а також їжу, воду, підгузки, запасний одяг, телефон, документи, тощо

Автор: Кун Севенантс, Доктор психологічних наук.


Медитація. Техніка самозцілення "Тепла ковдра"













Казкотерапія від Вікторії Назаревич


Казка «Як Помогайко подолав страх»

Жив собі Помогайко, який боявся всього-всього. І був у нього друг, який йому завжди допомагав, і навіть допомагав боротися зі страхами. Але Помогайко все рівно не зміг подолати свої страхи. І сидів через це в чорній коробці. Та йому було цікаво знати що ж є навколо, за межами цієї коробки, але страхи заважали йому вибратись звідти.
Помогайко щодня визирав крізь щілинку і дивився на дівчинку що гуляла і веселилась на галявині. Одного разу вона знайшла коробку і зазирнула туди. Помогайко злякався, а вона запропонувала іти гратись і усміхнулась. Від хвилювання завмерло серце. І через несподіваний поворот подій Помогайко вийшов і почав бавитись. Йому це дуже сподобалось, навкруги все сяяло яскравими барвами, пахли квіти і співали птахи.
Тепер він ніколи не заховається в коробці, а буде радіти і сміливо іти в кожен новий день!

Казка "Як Помогайко подолав страх"

На світі жив Помогайко, дуже неспокійно, бо жив він із своїми страхами. Боявся всього і тільки споглядав на світ через щілину. В нього була подруга, хоча не зовсім подруга. Він боявся дружити. Та вона була веселою і дружелюбною, і вирішила допомогти.
Дівчинка запропонувала йому з коробки вилізти самому, а страх залишити там і закрити. Помогайко не знав як це зробити. А його подруга запропонувала показати йому. Разом друзі пішли на галявину, зустріли гарні квіти, теплий вітерець, яскраве сонечко, затишну тінь дерева. Помогайко дуже зрадів всьому новому, красивому і зовсім не страшному. Йому дуже прийшовся до душі цей новий простір без страхів.
Нові друзі щасливо і радісно покрокували в майбутнє життя пліч-о-пліч.

Казка «Сяйво»

Чорна коробка на галявині вибухнула, і з неї народилося Фіолетове Сяйво. Народилося і сидить в коробці, виглядає крізь дірку, не знає що йому робити, і де він є. Раптом на галявині з’явився пострибуючи, Смайлик. Сяйво вискочило з коробки, хотіло догнати Смайлика, але замітив що сам він засіяв і окрашає своїм кольором все навколо. Тоді він вирішив запечатати назавжди цей чорний ящик, щоб він більше нічию красу не скривав.
І пішов розглядати світ, тут така краса, барви, повітря і диво... он мій Смайлик! Сяйво підбіг до нього і давай гратися! Дарувати квіти один одному і сміятися! Фіолетове Сяйво ні разу не пожалів про свій вибір, і зрозумів, що кожен прикрашає світ по своєму, а світ прикрашає нас!
Рекомендовано роздрукувати у форматі 10 на 15 см і заламінувати, що особливо корисно, якщо домальовувати картинки або замальовувати щось на самих картинках.












Ігри для зняття стресу у дітей







Техніки на заземлення
при наявності травмуючих переживань




Заземлення є терапевтичним інструментом для зменшення симптомів тривоги та паніки, а також подолання дисоціації або флешбеків.
Мета заземлення - вивести людину з травмуючого переживання, в яке вона занурена. В такий спосіб клієнт зможе переорієнтувати свою свідомість і сфокусувати увагу на тому, що відбувається зараз, а не в минулому.

Техніки на заземлення можуть допомогти людині відновити зв'язок:
• з поточним моментом;
• з власним тілом і повернути втрачений власний контроль;
• з безпечним оточенням кімнати, де вона знаходиться.

Вони:
• Заземлюють людину, звертаючи увагу на тіло, дозволяючи відновити зв'язок з реальністю.
• Зосереджують на диханні, збільшуючи її увагу до того, що відбувається тут і зараз.
• Розслаблюють, створюючи спокій.
• Зміцнюють тіло і пробуджують від оніміння і слабкості.

Заземлення тіла

Ця техніка допоможе вийти зі стану перезбудження та знайти більш врівноважений емоційний стан. ЇЇ також можна використати для фокусування уваги уцілілої, яка знаходиться в "замороженому стані".

Сядьте на стілець. Відчуйте, як ваші ноги торкаються землі. Поставте ліву ногу на землю, потім праву. Робіть це поволі: ліва, права, ліва. Повторіть кілька разів. Відчуйте, як стегна та сідниці торкаються сидіння крісла (5 секунд). Зверніть увагу, чи ви зараз краще відчуваєте ваші ноги та сідниці, ніж до того, як звернули на них увагу.
Тепер змістіть увагу на хребет. Відчуйте хребет як середню лінію. Повільно витягніть хребет і зверніть увагу, як це впливає на дихання (10 секунд). Зверніть увагу на руки. Складіть руки разом. Робіть це так, щоб вам було зручно. Стисніть руки та відчуйте свою силу і температуру. Розслабтесь і зробіть паузу, потім знову стисніть руки. Розслабте та опустіть руки.
Тепер перемістіть увагу на свої очі. Огляньте кімнату. Знайдіть будь що, що скаже вам, що ви тут. Нагадайте собі, що ви тут, зараз, і що ви в безпеці. Зверніть увагу, як ця вправа впливає на ваше дихання, вашу присутність, ваш настрій і вашу силу

Повернення в теперішній час

Ця вправа допомагає людям в "замороженому стані", які відчувають себе занімілими та завмерлими.

• Озирніться навколо і назвіть 3 речі, які ви бачите. Подивіться на будь-що (предмет, колір і т.д.). Скажіть, що ви бачите.
• Назвіть 3 речі, які ви чуєте. Прислухайтеся до звуків (музика, голоси, інші звуки). Скажіть, що ви чуєте.
• Назвіть 3 речі, яких ви торкаєтесь. Доторкніться до чого-небудь (різні текстури, різні об'єкти). Розкажіть, чого ви торкнулися.
• Зверніть увагу на свій стан. Чи відчуваєте, що після виконання вправи ви більше присутні в кімнаті або менше? Чи відчуваєте себе спокійнішою або більш енергійною?

Відчуття ваги свого тіла

Ця вправа допомагає людям, які почуваються онімілими або заціпенілими, зосередитися на теперішньому моменті.

Вона активує м'язи тулуба та ніг, що дозволяє відчути фізичну структуру. Коли ми переповнені емоціями, стан наших м'язів часто змінюється від вкрай напруженого до безсилля. Він змінюється від стану активного захисту (бий або біжи) до покірності, при цьому м'язи розслаблюються більше, ніж зазвичай (гіпотонія). Коли ми відчуваємо свою силу та тіло, нам простіше дати раду почуттям. Нам краще вдається справлятися зі своїми переживаннями та контролювати відчуття руйнування (потрясіння).

• Відчуйте, як ваші ноги торкаються землі. Зупиніться на п'ять секунд.
• Відчуйте важкість ваших ніг. Замріть на п'ять секунд.
• Спробуйте обережно і повільно потопати ногами: лівою, правою, лівою, правою, лівою, правою. Відчуйте, як ваші сідниці і стегна торкаються сидіння стільця. Залишайтеся так протягом п'яти секунд.
• Відчуйте, як ваша спина торкається спинки стільця, залишайтеся в цьому положенні та поспостерігайте, чи відбуваються якісь зміни.
Дихання по квадрату
Сядьте зручно. Опустіть плечі.
• Подивіться на квадрат або уявіть його, заплющивши очі.
• Вдихніть, рахуючи до 4. Підніміть очі вгору лівою стороною квадрата.
• Затримайте дихання, рахуючи до 4. Пробіжіть очима вздовж верхньої сторони квадрата.
• Видихніть, рахуючи до 4. Опустіть очі вниз правою стороною квадрата.
• Затримайте дихання, рахуючи до 4. Пробіжіться очима верхньою частиною квадрата. Повторіть 4 рази.
Рахування видихів
Сядьте в зручне положення, випрямивши спину та нахиливши голову злегка вперед. Заплющіть очі і зробіть кілька глибоких вдихів.
• Щоб почати вправу, скажіть подумки «один» при видиху.
• Під час наступного видиху промовте «два» і далі до «п'яти».
• Потім почніть новий цикл, сказав «один» під час наступного видиху.
Повторіть 5 разів.
Обійми
Це техніка поглиблює та закріплює позитивні почуття і сигнали. Вона взята з EMDR (десенсибілізація та переробка через переміщення очей), метода роботи з травмою. Метод використовує подвійну фізичну стимуляцію (в даному випадку постукування), яка в поєднанні з позитивними повідомленнями покликана поглибити та закріпити позитивні почуття. Речення також можна проговорювати подумки.
Покладіть праву долоню на ліве плече. Покладіть ліву долоню на праве плече. Подумки виберіть речення, яке підсилить вас. Скажіть речення вголос і поплескайте правою рукою по лівому плечі, потім лівою рукою по правому плечі. Тепер поплескайте по-іншому. Зробіть десять поплескувань (по п'ять з кожної сторони), кожного разу повторюючи речення вголос.
© Центр практичної психології та психотерапії "Інсайт"

Немає коментарів:

Дописати коментар